Перспектива – зображення простору і предметів на площині для створення уявних глибини та об’єму.

Складним у перспективному малюванні є те, що на двомірній площині (довжина і ширина) потрібно передати тривимірне зображення (ширину, висоту і глибину).

Зір людини може чітко бачити лише ті предмети або їх частини, що потрапляють в поле найкращого зору. Це одна з основних особливостей ока людини.

Другою є те, що зорове сприйняття величини об'єктів залежить від їх відстані до ока. З однакових за величиною предметів сприймаються більшими ті, що розташовані ближче до ока художника.

Третьою особливістю ока є залежність зорового сприйняття об'єкта від точки зору художника. Відносно ока об'єкт може перебувати в різних просторових положеннях (вище, нижче, лі­віше, правіше від точки зору) та сприйматися по-різному.

Точка зору - місце знаходження глядача.

Перспектива -  це наука  про закони зображення предметів    на    площині    відповідно до тих уявлюваних скорочень розмірів, абрисів форми та світлотіньових відношень, які спостерігаються в натурі.


Лінійна перспектива розглядає питання, що пов'язані з величиною та формою предметів, залежно від точки зору.

Предмети в міру віддалення від глядача сприймаються та зображуються на малюнку зменшеними. Це добре видно на такому прикладі:

Повітряна перспектива розглядає вплив повітря на зміну чіткості та кольору предметів зі зміною відстані.

Завдяки повітряному середовищу пом'якшується контрастність між освітленими та тіньовими частинами віддалених предметів, а тони кольорів поступово ослаблюються. Зверніть увагу на зміну кольорів з відстанню на цьому малюнку

Перспективним горизонтом називають умовну безмежну площину, яка проходить горизонтально на рівні очей того, хто малює.

Цю площину зображують на малюнку горизонтальною лінією. Лінію горизонту легко визначити, малюючи степ або море, де межа між небом та видимою частиною землі або моря й буде лінією горизонту.


 Щоб визначити лінію горизонту, що знахо­диться за будівлями, деревами або при зображенні предмета в приміщенні чи самого приміщення треба піднести до очей яку-небудь площину у горизонтальному положенні (обкладинку альбому, книжки) так, щоб вона здавалася б прямою лінією. Горизонтальна площина на рівні очей спостерігача й визначить умовну лінію горизонту на пейзажі, інтер'єрі або предметі, які спостерігають.

 Напрям горизонтальних ліній у перспективі добре спостерігати, стоячи посередині залізничної або трамвайної колії та дивлячись у далину. Видно, як відстані між рейками (або ширина дороги) поступово зменшуються, та здається, що паралельні в натурі рейки на видимому горизонті сходяться в одну точку - точку сходження. Телеграфні стовпи по мірі віддалення від нашого ока сприймаються меншими та на лінії горизонту сходяться в точці сходження. Зменшується й відстань між ними. Прямі лінії, умовно проведені через вершини та основи стовпів теж підуть у точку сходження. Вертикальні ж лінії телеграфних стовпів залишаються вертикальними.


 Закономірності перспективного малювання:

  • паралельні горизонтальні лінії, які віддаляються від глядача до горизонту, зближуються видимо та при продовженні сходяться в одній точці на горизонті (цю точку називають точкою сходження (точка - уявна));
  • усі лінії, перпендикулярні до картинної площини, сходяться в головній точці Р, яка знаходиться на лінії горизонту проти точки зору;
  • горизонтальні лінії, які знаходяться вище рівня очей (горизонту), направлені вниз до горизонту;
  • горизонтальні лінії, що знаходяться нижче рівня очей (горизонту), направлені вгору до горизонту;
  • лінії, розміщенні на рівні очей проти точки зору (горизонту), здаються розміщеними на лінії горизонту;
  • висота вертикальних ліній у міру їх віддалення від глядача видимо зменшується; на малюнку ці лінії зображуються вертикальними;
  • чіткість ліній при віддаленні їх від точки зору зменшується (повітряна перспектива).

 

 А  зараз давайте спробуємо відтворити глибину простору в зображенні залізничного полотна, використовуючи закономірності лінійної перспективи:

  • квадратна сітка в перспективних змінах на горизонтальній площині (створює не тільки ілюзію глибини простору, а й виразна виявляє горизонтальну площину);
  • вертикальні площини, які сходяться в точку сходження, можуть виглядати видовженими за рахунок виявлення площини горизонтальними лініями і , навпаки, „ підвищуватись" за рахунок виявлення площини вертикальними лініями;
  • створення ілюзії глибини простору сприяє метод загородження;
  • створюється відчуття глибини простору і за рахунок фактурності зображення.

Етапи створення малюнка:

  • проведення лінії горизонту;
  • вибір точки сходження;
  • визначення ширини залізничної колії на передньомуплані;
  • визначення розташування стовпів на передньому плані та визначення їх висоти;
  • побудова роботи та її за вершення на основі правил лінійної перспективи.